тисячорічний
тисячорі́чний
-а, -е.
1》 Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія.
|| Який тривав дуже багато років. Тисячорічна неволя.
2》 Який існує, нараховує тисячу років.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тисячорічний — тисячорі́чний прикметник 1000-рі́чний Орфографічний словник української мови
- тисячорічний — ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель. 2. Який існує, нараховує тисячу років. Найстарішим є тисячорічний дуб, який росте поблизу міста Мазоплаца (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тисячорічний — ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель. 2. Який існує, нараховує тисячу років. Словник української мови в 11 томах