тисячорічний

тисячорі́чний

-а, -е.

1》 Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія.

|| Який тривав дуже багато років. Тисячорічна неволя.

2》 Який існує, нараховує тисячу років.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисячорічний — тисячорі́чний прикметник 1000-рі́чний Орфографічний словник української мови
  2. тисячорічний — ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель. 2. Який існує, нараховує тисячу років. Найстарішим є тисячорічний дуб, який росте поблизу міста Мазоплаца (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тисячорічний — ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель. 2. Який існує, нараховує тисячу років. Словник української мови в 11 томах