тифозний
ТИФО́ЗНИЙ, а, е.
1. Прикм. до тиф.
Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, — У краю й куточка сухого нема — Вже голод шири́ться й зараза тифозна (Фр., XIII, 1954, 168);
Тифозна паличка.
2. Хворий на тиф.
Тифозні діти;
// Признач. для хворих на тиф.
— Чи невже ж ми отак цілу осінь та зиму в оцьому бараці тифозному й будемо пропадати?! (Головко, II, 1957, 96);
*У порівн. Сиділа згодом [Тетяна Василівна в перукарні] з головою, обтягнутою компресним папером, плоскоголова, мов у тифозній палаті (Загреб., День.., 1964, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тифозний — тифо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- тифозний — ТИФО́ЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тиф. Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, – У краю й куточка сухого нема – Вже голод шири́ться й зараза тифозна (І. Франко); Тифозна паличка. 2. Хворий на тиф. Тифозні діти; // Признач. Словник української мови у 20 томах
- тифозний — -а, -е. 1》 Прикм. до тиф. Тифозна паличка. || Який стосується тифу. 2》 Хворий на тиф. Тифозні діти. || Признач. для хворих на тиф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тифозний — Тифо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)