1. Словник української мови в 11 томах

тихомирно

ТИХОМИ́РНО, розм. Присл. до тихоми́рний.

Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (Рильський, Мости, 1948, 47);

Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (Панч, II, 1956, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихомирно — тихоми́рно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тихомирно — ТИХОМИ́РНО, розм. Присл. до тихоми́рний. Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (М. Рильський); Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. тихомирно — розм. Присл. до тихомирний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихомирно — Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати. К. ДН. 287. Словник української мови Грінченка