1. Словник української мови в 11 томах

тихострунний

ТИХОСТРУ́ННИЙ, а, е, поет. З струнами, що тихо звучать.

Моя ти, втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із утіх дісталась (П. Куліш, Вибр., 1969, 364:).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихострунний — тихостру́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тихострунний — ТИХОСТРУ́ННИЙ, а, е, поет. З струнами, що тихо звучать. Моя ти, втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із утіх дісталась (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. тихострунний — -а, -е, поет. Зі струнами, що тихо звучать. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихострунний — Тихострунний, -а, -е Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65. Словник української мови Грінченка