1. Словник української мови в 11 томах

тихохідний

ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е. Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохі́дний.

При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини — швидкохідний (Автомоб., 1957, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихохідний — тихохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тихохідний — ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е. Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохі́дний. При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини – швидкохідний (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тихохідний — -а, -е. Який має тихий хід, невелику швидкість; прот. швидкохідний. Великий тлумачний словник сучасної мови