тихохідний
ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е.
Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохі́дний.
При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини – швидкохідний (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихохідний — тихохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- тихохідний — -а, -е. Який має тихий хід, невелику швидкість; прот. швидкохідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихохідний — ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е. Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохі́дний. При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини — швидкохідний (Автомоб., 1957, 275). Словник української мови в 11 томах