тихохід
ТИХОХІ́Д, хо́да, ч.
1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість.
Небесний тихохід;
// Про того, хто поволі, неквапливо рухається.
* Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (з газ.).
2. зоол. Безхребетна тварина (до 1 мм завдовжки), поширена в прісних і морських водах усіх частин світу; здатна витримувати тривале перебування на суші.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихохід — тихохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тихохід — -хода, ч. 1》 розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід. || Про того, хто поволі, неквапливо рухається. 2》 зоол. Безхребетна тварина (до 1 мм завдовжки), поширена в прісних і морських водах усіх частин світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихохід — ТИХОХІ́Д, хо́да, ч. 1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід; // Про того, хто поволі, неквапливо рухається. *Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах