тихохід
тихохі́д
-хода, ч.
1》 розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід.
|| Про того, хто поволі, неквапливо рухається.
2》 зоол. Безхребетна тварина (до 1 мм завдовжки), поширена в прісних і морських водах усіх частин світу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихохід — тихохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тихохід — ТИХОХІ́Д, хо́да, ч. 1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід; // Про того, хто поволі, неквапливо рухається. * Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- тихохід — ТИХОХІ́Д, хо́да, ч. 1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід; // Про того, хто поволі, неквапливо рухається. *Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах