ткати
ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ, сп. тчи; недок.
1. перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток — поздовжніх (основи) і поперечних (утоку).
Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325);
Вона вміла ткати, килими,.. найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями (Тулуб, В степу.., 1964, 174);
*Образно. Звернулась [Зоя] до Павла, що сидів мовчки під піччю і ткав зокрема свою думку (Коб., III, 1956, 481);
Чисті, немов змиті джерельною водою зорі тчуть над землею мерехтливе покривало (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 187);
// Плести, вити павутину (про павуків).
В повітрі літало серпанкове тонесеньке павутиння. Ткали його павуки (Ів., Опов., 1949, 191).
2. перех. Виготовляючи тканину таким способом, робити на ній певні візерунки.
*Образно. Надворі шелестіли листом дрімотні осики, і місяць крізь віття ткав у клуні на долівці якісь химерні узори (Головко, І, 1957, 135);
Вийшла осінь у намисті, в черевиках золотих, візерунки тче на листі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 109).
3. неперех. Займатися ткацтвом, бути ткачем, ткалею.
І собака б ткав, якби хто нитки в’язав (Укр.. присл.., 1955, 241);
Доведеться ж Малуші десь працювати, а що вона знає, крім того, що прясти й ткати (Скл., Святослав, 1959, 62).
Значення в інших словниках
- ткати — тка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ткати — [ткатие] ч:у, ч:еш, ч:еимо, ч:еите; нак. ч:и, ч':іт' Орфоепічний словник української мови
- ткати — ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1. що. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток – поздовжніх (основи) і поперечних (утоку). Старий Василь тче на верстаті полотна (І. Словник української мови у 20 томах
- ткати — І собака б ткав, якби хто нитки в’язав. Іронічно, коли хваляться, що вміють робити якусь дуже просту роботу. Не буде з швачки багачки, а ткача багача. Бідні ніколи не доробляться. Ткач, нитка рветься, а він у плач. Приповідки або українсько-народня філософія
- ткати — Втикати; накидати (перенос.) Словник застарілих та маловживаних слів
- ткати — тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1》 перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток. || Плести, вити павутину (про павуків). 2》 перех. Виготовляючи тканину таким способом, робити на ній певні візерунки. 3》 неперех. Займатися ткацтвом, бути ткачем, ткалею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ткати — ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б. Словник синонімів української мови
- ткати — Тка́ти, тчу, тчеш, тче, тчемо́, тчете́, тчуть; ткав, тка́ла; тчи, тчі́мо, тчіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ткати — Ткати, тчу, тчеш гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274. Словник української мови Грінченка