ткати

Значення в інших словниках

1. ткати — тка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ткати — ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1. що. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток – поздовжніх (основи) і поперечних (утоку). Старий Василь тче на верстаті полотна (І. Словник української мови у 20 томах
3. ткати — І собака б ткав, якби хто нитки в’язав. Іронічно, коли хваляться, що вміють робити якусь дуже просту роботу. Не буде з швачки багачки, а ткача багача. Бідні ніколи не доробляться. Ткач, нитка рветься, а він у плач. Приповідки або українсько-народня філософія
4. ткати — Втикати; накидати (перенос.) Словник застарілих та маловживаних слів
5. ткати — тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1》 перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток. || Плести, вити павутину (про павуків). 2》 перех. Виготовляючи тканину таким способом, робити на ній певні візерунки. 3》 неперех. Займатися ткацтвом, бути ткачем, ткалею. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ткати — ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б. Словник синонімів української мови
7. ткати — Тка́ти, тчу, тчеш, тче, тчемо́, тчете́, тчуть; ткав, тка́ла; тчи, тчі́мо, тчіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ткати — ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ, сп. тчи; недок. 1. перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток — поздовжніх (основи) і поперечних (утоку). Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. ткати — Ткати, тчу, тчеш гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274. Словник української мови Грінченка