тиша
ти́ша
[тиша]
-ш'і, ор. -шеийу
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиша — (відсутність звуків) безголосся, безмовність, затишок, мовчанка (відсутність колотнечі) спокій. Словник синонімів Полюги
- тиша — ти́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тиша — Спокій, мовчанка, с. мертва <�первовічна> тиша, тиша, як у вусі; (на морі) штиль; (на війні) затишшя; (в душі) П. кн. утихомирення. Словник синонімів Караванського
- тиша — I безголосся, безголось, безгомін, безгоміння, безгомінь, безгучність, беззвучність, безмовність, безмов'я, затишшя, нешелестінь, тиш, тишина Фразеологічні синоніми: глуха тиша; гробова тиша; дзвінка тиша; затишшя перед бурею; затишшя перед грозою... Словник синонімів Вусика
- тиша — ТИ́ША, і, ж. 1. Стан, коли де-небудь немає звуків, шуму. Навкруги тиша; скрізь ясно: з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише (Марко Вовчок); Зненацька Софія кинулась. В нічній тиші виразно загуло з міської башти: бов!.. Словник української мови у 20 томах
- тиша — -і, ж. 1》 Стан, коли де-небудь немає звуків, шуму. || Відсутність розмов, мовчанка. || Відсутність руху, метушні, що супроводжується шумом. 2》 Стан у природі, коли зовсім немає вітру; безвітряна погода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиша — рва́ти пові́тря (ти́шу) чим і без додатка. 1. Гучно лунати (про звуки). Від часу до часу музику переривали громовісні вигуки тисячі голосів, що, зливаючись з нею на мить, рвали повітря переможним зойком (Олесь Досвітній). 2. Голосно говорити, кричати. Фразеологічний словник української мови
- тиша — СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА́ТИ́ШОК, СУПОКІ́Й, ДРІМО́ТА, ПО́КІЙ заст. Словник синонімів української мови
- тиша — Ти́ша, -ші, -ші, -шею, ти́ше! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тиша — ТИ́ША, і, ж. 1. Стан, коли де-небудь немає; звуків, шуму. Навкруги тиша; скрізь ясно: з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише (Вовчок, І, 1955, 142); Зненацька Софія кинулась. В нічній тиші виразно загуло з міської башти: бов!.. се північ (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- тиша — Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291. Словник української мови Грінченка