тлумачити

ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

1. перех. Визначати зміст, роз’ясняти, з’ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення.

А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних, його голос звучав суворо і майже наказуюче (Фр., VI, 1951, 277);

— Моє життя проходило з книгами. Я переписував, перекладав, тлумачив книги (Ів., Друкар.., 1947, 4);

Перші дні старий довго тлумачив синові, що робити в тому чи іншому випадку, але згодом побачив, що Жайсак добре на всьому розуміється (Тулуб, В степу.., 1964, 9);

Довго ще йому тлумачив Лейба, доки Павло нарешті зрозумів, що він таки потрапив у Троянівку, тільки другого уїзду [повіту] (Тют., Вир, 1964, 287);

// Висвітлювати певним чином, розуміючи так чи інакше що-небудь; трактувати.

— Самому ніколи і на думку на спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити (Головко, II, 1957, 477);

Ні, Каргат зовсім не збирається так тлумачити договір з Петушеком; додержувати кожної літери, як це робить чомусь головний інженер (Шовк., Інженери, 1956, 18).

2. перех. і неперех., заст. Перекладати з однієї мови на іншу.

[Магістер:] То мушу я зібрать громаду нашу, щоб зараз про гандльові [гендлярські] пункти врадить. Я мушу там з латинського тлумачить, бо в нас не всі освічені в сій мові (Л. Укр., III, 1952, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлумачити — тлума́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тлумачити — Товкмачити, РОЗТОВКМАЧУВАТИ, інтерпретувати, з. ясувати; (невірно) кривотлумачити, ПЕРЕКРУЧУВАТИ; (тему) трактувати; (з чужих мов) перекладати. Словник синонімів Караванського
  3. тлумачити — див. пояснювати Словник синонімів Вусика
  4. тлумачити — [тлумачиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи Орфоепічний словник української мови
  5. тлумачити — ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. що. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних... Словник української мови у 20 томах
  6. тлумачити — -чу, -чиш, недок. 1》 перех. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. || Висвітлювати певним чином, розуміючи так чи інакше що-небудь; трактувати. 2》 перех. і неперех., заст. Перекладати з однієї мови на іншу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тлумачити — ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док. Словник синонімів української мови
  8. тлумачити — Тлума́чити, -ма́чу, -ма́чиш, -ма́чать; тлума́ч, -ма́чмо, -ма́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)