тлумачення
ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. тлума́чити.
Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (Донч., VI, 1957, 67);
Його [Максима Грека] обвинуватили в єресі, тобто в неправдивому тлумаченні християнської віри, і засудили (Ів., Таємниця, 1959, 170);
Не прислухався [Михайло] й до тлумачень підполковника, який перекладав генеральські слова німецькою мовою (Загреб., Європа. Захід, 1961, 33).
2. Текст, який містить пояснення, трактування чого-небудь.
Усякий закон, чи розпорядження, чи відозва, чи щось інше про той чи той захід доходить до сільради з відповідними інструкціями, роз’ясненнями, тлумаченнями (Вишня, І, 1956, 356);
Пушкін дав ряд коментарів і тлумачень «Слова» [о полку Ігоревім], які не втратили своєї цінності й за нашого часу (Рильський, X, 1962, 7).
Значення в інших словниках
- тлумачення — тлума́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тлумачення — [тлумачеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- тлумачення — ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тлума́чити. Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (О. Словник української мови у 20 томах
- тлумачення — -я, с. 1》 Дія за знач. тлумачити. 2》 Текст, який містить пояснення, трактування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тлумачення — Переклад; роз'яснення. Універсальний словник-енциклопедія
- тлумачення — ТЛУМАЧЕННЯ — одне з понять, яким позначається смислотворча діяльність у культурі. Т. охоплює процес розуміння та його результат (трактування), а також відповідне подання та обґрунтування. Філософський енциклопедичний словник
- тлумачення — Тлума́чення, -ння, -нню; -ма́чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)