тлумач
ТЛУМА́Ч, а́, ч.
1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо.
«Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (Рильський, III, 1956, 15);
Патентований тлумач їх [снів] дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: «далека дорога», «казенний дім» і «додому» (Збан., Єдина, 1959, 152).
2. заст. Перекладач.
[Чернов:] Дорогі друзі! Я не знаю сербської мови, але я думаю, що ви зрозумієте мене.. [Максим:] Не треба тлумача! (Лев., Нові п’єси, 1956, 191);
Аксакал вже послав до Хотана.. посланця по тлумача, щоб порозумітись і пильно дізнатися: що воно за чужинець (Досв., Гюлле, 1961, 21).
Значення в інших словниках
- Тлумач — Тлу́мач іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Тлума́ч іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- тлумач — ТЛУМА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. “Слово о полку Ігоревім”, одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко... Словник української мови у 20 томах
- тлумач — -а, ч. 1》 Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. 2》 заст. Перекладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тлумач — ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Словник синонімів української мови