тлумач
ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським діалектом (О. Гончар); Тлумач стиха перекладав Ремо його (китайця) розмову (О. Досвітній); Товмач перекладав сухим, байдужим голосом (Н. Рибак).
ТЛУМА́Ч (той, хто витлумачує, пояснює щось), ТЛУМА́ЧНИК розм., ІНТЕРПРЕТА́ТОР книжн., ТОВМА́Ч заст. Патентований тлумач їх (снів) дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: "далека дорога", "казенний дім" і "додому" (Ю. Збанацький); В наш час документальна література.. здійснює почесну місію пропагандиста й тлумачника важливих подій дійсності (з газети); Носії фольклору є часом і співавторами фольклорного твору, а в усякім разі інтерпретаторами його (М. Рильський); У своїх оригінальних композиціях Лисенко є типовим представником українського народу й товмачем його найінтимніших почувань (Ф. Колесса).
Значення в інших словниках
- Тлумач — Тлу́мач іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Тлума́ч іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- тлумач — ТЛУМА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. “Слово о полку Ігоревім”, одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко... Словник української мови у 20 томах
- тлумач — -а, ч. 1》 Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. 2》 заст. Перекладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тлумач — ТЛУМА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. «Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко... Словник української мови в 11 томах