тлумач

ТЛУМА́Ч, а́, ч.

1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо.

“Слово о полку Ігоревім”, одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (М. Рильський);

Патентований тлумач їх [снів] дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: “далека дорога”, “казенний дім” і “додому” (Ю. Збанацький);

Все, все пояснив би Порфир, якби взяли його в тлумачі до екскурсантів. Бачите, сказав би, як добре почуваються оті посіяні рядками акації-підростки та сосни-підлітки, це їх висівала станція позаторік (О. Гончар).

2. заст. Перекладач.

[Чернов:] Дорогі друзі! Я не знаю сербської мови, але я думаю, що ви зрозумієте мене .. [Максим:] Не треба тлумача! (О. Левада);

Аксакал вже послав до Хотана .. посланця по тлумача, щоб порозумітись і пильно дізнатися: що воно за чужинець (Олесь Досвітній);

Був він майстром писемних справ. Тлумачем гетьманським з польської, турецької, татарської і з волохської мов (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тлумач — Тлу́мач іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Тлума́ч іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. тлумач — -а, ч. 1》 Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. 2》 заст. Перекладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тлумач — ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Словник синонімів української мови
  4. тлумач — ТЛУМА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. «Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко... Словник української мови в 11 томах