1. Словник української мови в 11 томах

тлумак

ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2.

Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий! (Мак., Вибр., 1954, 101);

Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (Україна.., І, 1960, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлумак — тлума́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тлумак — ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2. Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила – тяжкий такий! (О. Маковей); Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. тлумак — тлу́ма́к (тлу́мок) 1. великий клунок чи пакунок (ст): Уяви собі, я спокійно стояла, а якась малпа своїми тлумаками як гаратне мене по нозі. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тлумак — -а, ч., розм. Те саме, що клунок 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тлумак — КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́К розм. Чоловіки спочатку почали подавати клунки. Словник синонімів української мови