тминний
ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин.
Тминне насіння;
// Настояний на тмині.
Тминна горілка;
// Який одержують з тмину.
Тминна олія;
// Який є шкідником тмину.
Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (Ол. та ефір. культ., 1956, 286).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тминний — тми́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тминний — -а, -е. Прикм. до тмин. Тминне насіння. || Настояний на тмині. Тминна горілка. || Якого одержують з тмину. Тминна олія. || Який є шкідником тмину. Великий тлумачний словник сучасної мови