тминний

тми́нний

-а, -е.

Прикм. до тмин. Тминне насіння.

|| Настояний на тмині. Тминна горілка.

|| Якого одержують з тмину. Тминна олія.

|| Який є шкідником тмину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тминний — тми́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (Ол. та ефір. культ., 1956, 286). Словник української мови в 11 томах