тминний
тми́нний
-а, -е.
Прикм. до тмин. Тминне насіння.
|| Настояний на тмині. Тминна горілка.
|| Якого одержують з тмину. Тминна олія.
|| Який є шкідником тмину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тминний — тми́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тминний — ТМИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до тмин. Тминне насіння; // Настояний на тмині. Тминна горілка; // Який одержують з тмину. Тминна олія; // Який є шкідником тмину. Тминний кліщик пошкоджує листя [тмину], а особливо квітки (Ол. та ефір. культ., 1956, 286). Словник української мови в 11 томах