товчення

ТО́ВЧЕННЯ, я, с. Те саме, що товчі́ння.

Як основний метод визначення міцності вугілля він запропонував метод товчення, при якому куски, відбиті в різних місцях забою, розтовчують у спеціально сконструйованому приладі (Техн. нормув.., 1958, 51).

◊ То́вчення води́ в сту́пі — те саме, що Товчі́ння води́ в сту́пі ( див. товчі́ння).

Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Л. Укр., V, 1956, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товчення — то́вчення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. товчення — ТО́ВЧЕННЯ, я, с. Те саме, що товчі́ння. Як основний метод визначення міцності вугілля він запропонував метод товчення, при якому куски, відбиті в різних місцях забою, розтовчують у спеціально сконструйованому приладі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. товчення — -я, с. Те саме, що товчіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. товчення — товкти́ во́ду в сту́пі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. (Хома:) Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Фразеологічний словник української мови
  5. товчення — Товчення, -ня с. Толченіе. Словник української мови Грінченка