товчок
ТОВЧО́К, чка́, ч., розм., рідко.
1. Те саме, що товку́чка.
Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб., II, 1955, 244);
На станції та ж сама метушня, той же товчок (Скл., Шлях.., 1937, 15);
У друзів празник ще й великий: Сьогодні на товчку вони Купили Жоху черевики, А Стьопі Богові — штани (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).
2. заст. Різкий рух; поштовх.
Коні шарпнули і товчок кляпу [клапан помпи] зломив (Фр., II, 1950, 375);
// перен. Внутрішній або зовнішній поштовх до якоїсь дії, певного вчинку, прояву і т. ін.
Моє відкриття — Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу (Фр., XIII, 1954, 194);
Зовнішня ж сила товчків розмаїтих сама неспроможна Сумі речей забезпечить життя без занепаду й шкоди (Зеров, Вибр., 1966, Ї55).
Значення в інших словниках
- товчок — товчо́к іменник чоловічого роду товкучка; речовий ринок рідко Орфографічний словник української мови
- товчок — див. ТАНДИТА. Словник синонімів Караванського
- товчок — див. тіснота Словник синонімів Вусика
- товчок — ТОВЧО́К, чка́, ч., розм., рідко. 1. Те саме, що товку́чка. Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); На станції та ж сама метушня, той же товчок (С. Словник української мови у 20 томах
- товчок — Чка, ч. Зборище. Це що за товчок на поверсі? Звідки стільки людей? Словник сучасного українського сленгу
- товчок — -чка, ч., розм., рідко. 1》 Те саме, що товкучка. 2》 заст. Різкий рух; поштовх. || перен. Внутрішній або зовнішній поштовх до якоїсь дії, певного вчинку, прояву і т. ін. 3》 Унітаз; туалетна кімната в місцях скупчення людей, на вокзалі, в кінотеатрі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товчок — ПО́ШТОВХ (різкий короткий удар), ШТОВХА́Н розм., ТОВЧО́К розм. рідше; СТРУС (різкий коливальний рух, часто з ударом). Петрович штовхнув дівчину в якусь комірчину. Від поштовху Лукія впала на підлогу (О. Словник синонімів української мови
- товчок — Товчо́к, -чка́ м. 1) Толкучій рынокъ. Шейк. 2) Ударъ, толчекъ. Словник української мови Грінченка