томлений
ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до томи́ти.
Жінка, зв’язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (Вас., II, 1959, 168);
Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки.. Так би вік простояла, томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи (Горд., II, 1959, 66);
Ти не казав ні словечка мольби, лиш руку в мене палко взяв рукою й поклав на серце, томлене жагою, в очах твоїх палав огонь любви (У. Кравч., Вибр., 1958, 141);
// у знач. прикм., мет.
Томлена сталь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- томлений — то́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- томлений — ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до томи́ти. Жінка, зв'язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (С. Васильченко); Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки .. Словник української мови у 20 томах
- томлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до томити. || у знач. прикм., мет. Томлена сталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- томлений — То́млений, -а, -е Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8. Словник української мови Грінченка