1. Словник української мови в 11 томах

томище

ТОМИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до том.

Послідня іскра інтересу до світа згасла: світ не міг йому дати вже нічого нового; все, що він міг йому дати, замикалося в тім грубезнім.. томищі, на котрого хребті золотими буквами витиснений був його титул (Фр., III, 1950, 443);

Від однієї бабусі, якщо її добре розпитати, можна записати томище пісень, томище казок (Літ. Укр., 11.IV 1967, 2);

Одні залюблені в старі листи. Ті — в музику, а ті — в руді томища (Б. Ол., Рух, 1973, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. томище — томи́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. томище — ТОМИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до том. Послідня іскра інтересу до світа [світу] згасла: світ не міг йому дати вже нічого нового; все, що він міг йому дати, замикалося в тім грубезнім .. томищі, на котрого хребті золотими буквами витиснений був його титул (І. Словник української мови у 20 томах
  3. томище — -а, ч. Збільш. до том. Великий тлумачний словник сучасної мови