томище

ТОМИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до том.

Послідня іскра інтересу до світа [світу] згасла: світ не міг йому дати вже нічого нового; все, що він міг йому дати, замикалося в тім грубезнім .. томищі, на котрого хребті золотими буквами витиснений був його титул (І. Франко);

Від однієї бабусі, якщо її добре розпитати, можна записати томище пісень, томище казок (з газ.);

Одні залюблені в старі листи. Ті – в музику, а ті – в руді томища (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. томище — томи́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. томище — -а, ч. Збільш. до том. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. томище — ТОМИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до том. Послідня іскра інтересу до світа згасла: світ не міг йому дати вже нічого нового; все, що він міг йому дати, замикалося в тім грубезнім.. томищі, на котрого хребті золотими буквами витиснений був його титул (Фр. Словник української мови в 11 томах