томний
ТО́МНИЙ, а, е, рідко. Сповнений легкого безпричинного смутку, легкої втоми, знемоги; млосний.
— Я завжди буваю на балі в білому.. Я тоді така біла, томна (Л. Укр., III, 1952, 601);
Не примхою міліардера, Не на потіху томних дам, Не сон, не мрія, не химера.. Ні! Гордий вицвіт мускулястих, Смаглявих одностайних рук В сплетіннях круглих і гранчастих Піднісся над шумливий брук (Рильський, II, 1960, 11);
// Який виражає душевне томління, легкий смуток.
З-під них [брів], прикриті густими й неправдоподібно довгими, одначе зовсім натуральними, віями, миттю блискали і зразу ж меркли — щоб за мить знову блиснути і знову померкнути — двійко швидких, гострих, але заразом і томних очей (Смолич, Мир.., 1958, 85);
Він руку їй подав. Печально (Як то говорять, машинально) Татьяна сперлась і пішла, Не звівши томного чола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 98).
…ТО́МНИЙ, а, е. Друга складова частина складних слів, першу частину яких становить числівник, що означає кількість томів, напр.: трито́мний, дванадцятито́мний і т.ін.
Значення в інших словниках
- томний — то́мний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- томний — ТО́МНИЙ, а, е, рідко. Сповнений легкого безпричинного смутку, легкої втоми, знемоги; млосний. – Я завжди буваю на балі в білому .. Я тоді така біла, томна (Леся Українка); Не примхою міліардера, Не на потіху томних дам, Не сон, не мрія, не химера .. Ні!... Словник української мови у 20 томах
- томний — -а, -е, рідко. Сповнений легкого безпричинного смутку, легкої втоми, знемоги; млосний. || Який виражає душевне томління, легкий смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови