тоненький

ТОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тонки́й 1-5.

Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1963, 411);

В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87);

— В горобців же пір’я гріє, а в телятка що? Шкурочка на ньому тоненька, шерсть благенька, — погибель та й годі при морозах (Тют., Вир, 1964, 112);

Так-то гарно убралась [Катря]! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіткований, черевички високі (Вовчок, І, 1955, 93);

— Левку, дорогенький, ну, розкажи, — жартома вклонилася йому Христина, рвучко випросталась, і тоненька літня спідничка, на мить гойднувшись над коліньми, виразно обвилась навколо її проворних ніг (Стельмах, І, 1962, 54);

Кирило Іванович принарядився, надів усе новеньке, узяв тоненьку палочку, — так і гнеться на всі боки, — і пішов прямо у двір (Мирний, І, 1954, 160);

Тоненькі ялинки розбрелися по схилах гір (Гончар, III, 1959, 104);

Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт з пляшок від солодового квасу (Смолич, II, 1958, 16);

Маруся була невеличка на зріст, сухорлява та тоненька (Н.-Лев., ІІІ,1956, 323);

Шийка в неї була тоненька, так що через платтячко проступали хребці (Тют., Вир, 1964, 473);

Як сон, одлетіли тривоги, хоч сніг, а кругом солов’ї. І тисну до серця мойого я пальці тоненькі твої (Сос., II, 1958, 50);

[Гелен:] Тоненька смужка брехню від правди ділить (Л. Укр., II, 1951, 297);

Сіла [мати] картоплю.. чистити.. З-під її метких рук тоненьким шнурочком в’ється лушпинка, шелестить, падає в корзину (Збан., Єдина, 1959, 37);

У розчинені двері було видно, як на подвір’я падали скалки від снарядів. Вони гупали, як груші, і там здіймався тоненький пилок (Панч, Гарні хлопці, 1959, 56);

Ти соловей маленький, В тебе голос тоненький (Чуб., V, 1874, 463);

Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 106);

Раптом до нього долітає якийсь тоненький плач, ледь чутне схлипування (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 381).

Тоне́нький сон див. сон¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тоненький — тоне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тоненький — див. тонкий Словник синонімів Вусика
  3. тоненький — [тонен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. тоненький — ТОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тонки́й 1–5. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко); В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (С. Словник української мови у 20 томах
  5. тоненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до тонкий 1-5). Тоненький сон — див. сон1. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тоненький — Тонкий, -а, -е Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Шевч. ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Гол. II. 219. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку. Мет. 257. Словник української мови Грінченка