1. Словник української мови в 11 томах

тореадор

ТОРЕАДО́Р, а, ч. Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор.

— Сей тореадор вже надто старий для своєї ролі (Н.-Лев., IV, 1956, 100);

Пішов [Улас] до сільради в настрої молодого тореадора, перед яким хоч і небезпечний, а все ж таки цікавий бій (Тют., Вир, 1964, 151);

*У порівн. — Іду степом, аж гульк — бугай величезний людину топче… Я, мов тореадор, скрепером на нього, а він тільки сопе, запінився, очі кров’ю налиті… (Гончар, Тронка, 1963, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тореадор — тореадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тореадор — Бугайозмагун Словник чужослів Павло Штепа
  3. тореадор — тореадо́р (ісп. toreador) учасник кориди. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тореадор — ТОРЕАДО́Р, а, ч. Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор. – Сей тореадор вже надто старий для своєї ролі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тореадор — -а, ч. Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тореадор — ТОРЕАДО́Р, МАТАДО́Р. Колії-тореадори колють на арені бідолахів биків під оплески (Я. Качура). Словник синонімів української мови
  7. тореадор — Тореадо́р, -ра; -до́ри, -рів (есп.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)