тореадор

тореадо́р

-а, ч.

Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тореадор — тореадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тореадор — Бугайозмагун Словник чужослів Павло Штепа
  3. тореадор — тореадо́р (ісп. toreador) учасник кориди. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тореадор — ТОРЕАДО́Р, а, ч. Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор. – Сей тореадор вже надто старий для своєї ролі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тореадор — ТОРЕАДО́Р, МАТАДО́Р. Колії-тореадори колють на арені бідолахів биків під оплески (Я. Качура). Словник синонімів української мови
  6. тореадор — Тореадо́р, -ра; -до́ри, -рів (есп.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тореадор — ТОРЕАДО́Р, а, ч. Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор. — Сей тореадор вже надто старий для своєї ролі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах