торохкання
ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією.
— Чорний Брід, половина дороги, — пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Перв., Опов.., 1970, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торохкання — торо́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- торохкання — ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією. – Чорний Брід, половина дороги, – пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- торохкання — -я, с. Дія за знач. торохкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торохкання — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови