торохкання
ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.; ТЕРКОТА́ННЯ (ТЕРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ розм., ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ) розм. — Пор. гу́ркіт, 1. торохті́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торохкання — торо́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- торохкання — ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією. – Чорний Брід, половина дороги, – пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- торохкання — -я, с. Дія за знач. торохкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торохкання — ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією. — Чорний Брід, половина дороги, — пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Перв., Опов.., 1970, 114). Словник української мови в 11 томах