1. Словник української мови в 11 томах

торт

ТОРТ, а, ч. Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо.

Навроцька ждала гостей коло столу. На столі стояв великий піднос з абрикосовим варенням і тарілка недорогого торту [торта] (Н.-Лев., V, 1966, 209);

З нагоди наших заручин одержала я від групи товаришів і товаришок Казимира колосальний торт (Вільде, Пов. і опов., 1949, 71);

Ніколи не залежуються на прилавках магазинів київські торти. Смачні вироби користуються заслуженою славою, попит на них зростає (Веч. Київ, 21.ІІ 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торт — торт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торт — (італ. torta, від лат. tortus – кручений) кондитерський виріб з тіста, покритий кремом, цукатами тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. торт — ТОРТ, а, ч. Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо. Навроцька ждала гостей коло столу. На столі стояв великий піднос з абрикосовим варенням і тарілка недорогого торту [торта] (І. Словник української мови у 20 томах
  4. торт — -а, ч. Кондитерський виріб перев. круглої форми з бісквітного, пісочного і т. ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови