торсонути
ТОРСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до то́рсати.
— Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! — сказала мати і торсонула Василину рукою (Н.-Лев., II, 1956, 34);
Вона торсонула його так, що мусив почути (Гр., II, 1963, 299);
Він підбіг до хвіртки.. і торсонув її рукою, але вона не відчинилась (Добр., Очак. розмир, 1965, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торсонути — торсону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- торсонути — ТОРСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм. Однокр. до то́рсати. – Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! – сказала мати і торсонула Василину рукою (І. Нечуй-Левицький); Вона торсонула його так, що мусив почути (Б. Грінченко); Він підбіг до хвіртки .. Словник української мови у 20 томах
- торсонути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до торсати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торсонути — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- торсонути — Торсонути, -ну, -неш гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282. Словник української мови Грінченка