точнісінько

ТОЧНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до точні́сінький.

— Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Кв.-Осн., II, 1956, 309);

[Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, — але ж точнісінько! — як от у тебе (Л. Укр., III, 1952, 179);

Хтось точнісінько передав панський голос. І знову регочуть люди (Стельмах, І, 1962, 561);

Медунка зробила точнісінько так, як її навчили (Ів., Про бджілку.., 1949, 15);

З усіх дворів дивились, як упертий світлячок [супутник], точнісінько в ті години й хвилини, що про них заздалегідь повідомляло радіо, з’явився й рухається просто через небо… (Гончар, Тронка, 1963, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точнісінько — точні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. точнісінько — див. схожий Словник синонімів Вусика
  3. точнісінько — ТОЧНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до точні́сінький. – Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Г. Квітка-Основ'яненко); [Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, – але ж точнісінько!... Словник української мови у 20 томах
  4. точнісінько — розм. Присл. до точнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. точнісінько — Точні́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. точнісінько — Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102. Словник української мови Грінченка