1. Словник української мови у 20 томах

точнісінько

ТОЧНІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до точні́сінький.

– Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, – але ж точнісінько! – як от у тебе (Леся Українка);

Хтось точнісінько передав панський голос. І знову регочуть люди (М. Стельмах);

Медунка зробила точнісінько так, як її навчили (О. Іваненко);

З усіх дворів дивились, як упертий світлячок [супутник], точнісінько в ті години й хвилини, що про них заздалегідь повідомляло радіо, з'явився й рухається просто через небо... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точнісінько — точні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. точнісінько — див. схожий Словник синонімів Вусика
  3. точнісінько — розм. Присл. до точнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. точнісінько — Точні́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. точнісінько — ТОЧНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до точні́сінький. — Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Кв.-Осн., II, 1956, 309); [Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, — але ж точнісінько!... Словник української мови в 11 томах
  6. точнісінько — Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102. Словник української мови Грінченка