тпру

ТПРУ, виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину.

— Тпру, сірий! тпру, моругий,.. — кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (Н.-Лев., II, 1956, 317);

— Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (Коцюб., І, 1955, 111);

— Тпру! Приїхали. Біля ганку стояли підводи, на ганку багато селян (Головко, II, 1957, 79).

◊ Ні тпру ні ну — про неможливість завершити щось, діяти, робити.

Почався отой нудний торг.. Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тпру — тпру вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тпру — ТПРУ, виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину. – Тпру, сірий! тпру, моругий, .. – кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (І. Нечуй-Левицький); – Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тпру — виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тпру — ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  5. тпру — Тпру, виг.; ні тпру Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тпру — Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться. Словник української мови Грінченка