тпру

ТПРУ, виг.

Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину.

– Тпру, сірий! тпру, моругий, .. – кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (І. Нечуй-Левицький);

– Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (М. Коцюбинський);

– Тпру! Приїхали. Біля ганку стояли підводи, на ганку багато селян (А. Головко).

◇ (1) Ні тпру, ні ну, зневажл. – не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо).

Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (В. Поліщук);

Торг завис на дев'яноста карбованцях і далі – ні тпру, ні ну (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тпру — тпру вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тпру — виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тпру — ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  4. тпру — Тпру, виг.; ні тпру Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тпру — ТПРУ, виг. Окрик, яким зупиняють коня або іншу робочу тварину. — Тпру, сірий! тпру, моругий,.. — кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (Н.-Лев., II, 1956, 317); — Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. тпру — Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться. Словник української мови Грінченка