тоя

ТО́Я, ї, ж., бот.

Те саме, що аконі́т.

Он і грядочка з квітками – така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Леся Українка);

Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.., синіли квітки тої (І. Нечуй-Левицький);

Вона .. нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина (Н. Кобринська);

Зірчаста ясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тоя — то́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тоя — -ї, ж., бот. Те саме, що аконіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тоя — АКОНІ́Т (трав'яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками), ТО́Я рідше, ЛАБУШТА́Н діал. Аконіт ще здавна набув зловісної слави через свою отруйність (з журналу); Зірчасто рясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська); В тихім плесі потічка.. синів лабуштан (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  4. тоя — ТО́Я, ї, ж., бот. (Aconitum L.). Те саме, що аконі́т. Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. тоя — Тоя, то́ї ж. раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б) — польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Словник української мови Грінченка