травина
ТРАВИ́НА, и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави.
Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Мирний, І, 1954, 174);
І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом, чи садом із дивних, невідомих кліток-деревин (Вас., І, 1959, 328);
*У порівн. — Живеш, як травина: сьогодні є, завтра, може, десь на отакій галявині шаблями такі, як Данько ваш, посічуть (Гончар, II, 1959, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- травина — трави́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- травина — ТРАВИ́НА, и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Панас Мирний); І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом, чи садом із дивних... Словник української мови у 20 томах
- травина — I трав`ина-и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. II травин`а-и, ж., збірн., зах. Трави. Великий тлумачний словник сучасної мови