1. Словник української мови у 20 томах

травина

ТРАВИ́НА, и, ж., розм.

Одна стеблина, один пагонець трави.

Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Панас Мирний);

І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом, чи садом із дивних, невідомих кліток-деревин (С. Васильченко);

* У порівн. – Живеш, як травина: сьогодні є, завтра, може, десь на отакій галявині шаблями такі, як Данько ваш, посічуть (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травина — трави́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. травина — I трав`ина-и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. II травин`а-и, ж., збірн., зах. Трави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. травина — ТРАВИ́НА, и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Мирний, І, 1954, 174); І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом... Словник української мови в 11 томах