травиченька

ТРАВИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трави́чка.

Росла, росла травиченька Та й посихать стала, Ждала мати з війська сина Та й плакати стала (Укр. лір. пісні, 1958, 520);

Висохне водиченька, Виросте травиченька, Розцвіте садок (Гл., Вибр., 1957, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травиченька — трави́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травиченька — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. травиченька — ТРАВИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трави́чка. Росла, росла травиченька Та й посихать стала, Ждала мати з війська сина Та й плакати стала (з народної пісні); Висохне водиченька, Виросте травиченька, Розцвіте садок (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. травиченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до травичка. Великий тлумачний словник сучасної мови