травник
ТРА́ВНИК, а, ч.
1. Те саме, що герба́рій 1.
2. заст. Книжка, в якій спочатку описувались лікувальні рослини, а згодом давались поради, як їх використовувати.
У Стародавній Русі укладали спеціальні збірники, травники.., а в XVI-XVII ст. вже з’явилися численні «лікарські порадники», в яких наводилися відомості про цілющі властивості рослин, що зустрічалися на терені давньої Русі (Наука.., 7, 1968, 24);
У XVII ст. в Московській державі вийшло в світ багато медичних книжок (лікарських порадників, травників і т. п.), у яких було чимало гігієнічного матеріалу (Шк. гігієна, 1954, 17).
3. Птах ряду куликоподібних.
На острові квартирують два цікаві кулики. Одного називають куликом-сорокою. — Другий кулик — травник, а в народі його ще звуть червононіжка або тюлюлюкалка (Знання.., 8, 1969, 111).
ТРАВНИ́К, ч., розм.
1. род. у́. Настоянка на травах.
2. род. а́, рідко. Місце, поросле травою.
Мати не дивилася на дорогу, не зважала на травники і квіти, а бігла просто, зачіпаючи сукнею за корчі (Кобр., Вибр., 1954, 88);
Добираються [розбійники] до краю грядок, розривають нагло стіну квасолі і з шумом виплигують на травник перед хатою (Тудор, Народження, 1941, 214).
3. род. а́. Лікар, що лікує травами.
Значення в інших словниках
- Травник — Тра́вник іменник чоловічого роду місто в Боснії Орфографічний словник української мови
- травник — ТРАВНИ́К, ч., розм. 1. род. у́. Настоянка на травах. 2. род. а́, рідко. Місце, поросле травою. Мати не дивилася на дорогу, не зважала на травники і квіти, а бігла просто, зачіпаючи сукнею за корчі (Н. Словник української мови у 20 томах
- травник — травни́к газон (ст): Сьогодні на зеленому фоні травника чергувалися, начеб ненароком порозсипувані, червоні й жовті китиці троянд; довга смуга рожевих беґоній, синіх лібелій та ясно-зелених кактусів оббігала довкола травник, як весела ряма (Марська)||муравник Лексикон львівський: поважно і на жарт
- травник — I тр`авник-а, ч. 1》 Те саме, що гербарій 1). 2》 заст. Книжка, в якій спершу описувались лікувальні рослини, а згодом давалися поради, як їх використовувати. 3》 Птах ряду куликоподібних. II травн`икч., розм. 1》 род. -у. Настоянка на травах. 2》 род. Великий тлумачний словник сучасної мови
- травник — ГЕРБА́РІЙ (колекція засушених рослин), ТРА́ВНИК. Дівчина вела щоденник природи і в молодших класах з захопленням збирала колекції метеликів, комах, складала гербарій (О. Донченко). Словник синонімів української мови
- травник — Травник, -ка м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167. Словник української мови Грінченка