трактування
ТРАКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. трактува́ти¹ і трактува́тися¹ 1.
У трактуванні й оцінці «Правдою» творчості великого поета [Т. Шевченка] найбільш виразно розкрились головні засади її естетики (Укр. літ. критика.., 1959, 147);
Розмови пастухів.. при загальнім веселім настрою [настрої] сього [різдвяного] празника самі напрошувалися на комічне трактування (Фр., XVI, 1955, 214);
Грецька легендарна література взагалі не мала такого великого нахилу, як орієнтальна, до песимістичного трактування сучасності в порівнянні з минулим (Л. Укр., VIII, 1965, 145);
Своїм трактуванням ролі Риндички вона [Г. П. Затиркевич-Карпинська] викривала тип темної сільської жінки, скаліченої тяжким життям (Минуле укр. театру, 1953, 64);
Жюрі мало змогу обізнатися із ставленням молодих вокалістів до трактування художніх образів, з їх відчуттям стилю виконуваних творів (Рад. Укр., 25.ХІІ 1960, 4).
Значення в інших словниках
- трактування — трактува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- трактування — ТРАКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. трактува́ти¹ і трактува́тися¹ 1. У трактуванні й оцінці “Правдою” творчості великого поета [Т. Шевченка] найбільш виразно розкрились головні засади її естетики (з наук. літ.); Розмови пастухів .. Словник української мови у 20 томах
- трактування — -я, с. Дія за знач. трактувати I і трактуватися I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трактування — Трактува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трактування — Трактува́ння, -ня с. Угощеніе. Шейк. Словник української мови Грінченка