транзитний
ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов’язаний із транзитом, який грунтується на транзиті.
При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (Матер.-техн. постач.., 1959, 11);
Біля їдальні, особливо, якщо вона міститься на транзитному шляху, що перетинає село, доцільно обладнати спеціальний майданчик відпочинку (Хлібороб Укр., 4, 1957, 137);
Транзитна торгівля;
// Який має прямий квиток до місця призначення.
До розмови друзів уважно прислухалася транзитна пасажирка, яка теж чекала подачі петербурзького поїзда (Бурл., Напередодні, 1956, 38);
// Признач. для транзитників.
Транзитний зал;
// Пов’язаний із транзитом (у 1 знач.).
Коли фронт несподівано наблизився, озвірілі есесівці перегнали їх [невільників] сюди, на станцію, утворивши нашвидкуруч транзитний табір в оцих сараях (Гончар, III, 1959, 381);
// Який надає право транзиту, дозволяє транзит.
Транзитна віза; Транзитна країна;
// Який перевозять, надсилають транзитом до місця призначення.
Іван з нетерпінням виглядав у віконце, щоб не прогавити, встигнути передати Франці свій транзитний багаж (Чорн., Визвол. земля, 1959, 60);
// Без перевантаження на проміжних станціях.
Транзитне перевезення вантажів.
Значення в інших словниках
- транзитний — транзи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- транзитний — ТРАНЗИТНИЙ – ТРАНЗИТИВНИЙ Транзитний. Пов’язаний з перевезенням вантажів або пасажирів через проміжні пункти (транзитом): транзитний транспорт, транзитний шлях, транзитний багаж, транзитні пасажири, транзитна торгівля. Транзитивний. Літературне слововживання
- транзитний — [транзитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- транзитний — ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- транзитний — -а, -е. Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. Транзитна торгівля. || Який має прямий квиток до місця призначення. || Признач. для транзитників. Транзитний зал. || Пов'язаний із транзитом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- транзитний — Транзи́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- транзитний — рос. транзитный Див. Транзит. Eкономічна енциклопедія