транзитний

транзи́тний

-а, -е.

Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. Транзитна торгівля.

|| Який має прямий квиток до місця призначення.

|| Признач. для транзитників. Транзитний зал.

|| Пов'язаний із транзитом (у 1 знач.).

|| Який надає право транзиту, дозволяє транзит. Транзитна віза.

|| Який перевозять, надсилають транзитом до місця призначення.

|| Без перевантаження на проміжних станціях.

Транзитна зона — портова зона в прибережній державі, що використовується як склад сусідньої країни, яка не має виходу до моря.

Транзитна норма — мінімальна кількість продукції, товару, що відвантажується постачальником одному вантажоодержувачу.

Транзитний транспорт — транспорт (переважно автомобільний), який проїжджає містом, селом тощо без зупинки; транспорт, для якого населений пункт, яким він проїжджає, не є кінцевим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транзитний — транзи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. транзитний — ТРАНЗИТНИЙ – ТРАНЗИТИВНИЙ Транзитний. Пов’язаний з перевезенням вантажів або пасажирів через проміжні пункти (транзитом): транзитний транспорт, транзитний шлях, транзитний багаж, транзитні пасажири, транзитна торгівля. Транзитивний. Літературне слововживання
  3. транзитний — [транзитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. транзитний — ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. транзитний — Транзи́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. транзитний — ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов’язаний із транзитом, який грунтується на транзиті. При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (Матер.-техн. постач.. Словник української мови в 11 томах
  7. транзитний — рос. транзитный Див. Транзит. Eкономічна енциклопедія