трапезний

ТРАПЕ́ЗНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тра́пе́за 1, 2.

Трапезна пора;

// Признач. для трапезування.

Вивітрили слова Хмельницького хміль з голів комісарів. В напруженій тиші виходили вони з трапезної палати (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 601);

// жарт., ірон. Якого дотримуються під час трапези.

Люди зворушливо поглядали на худобу, що припадала до землі мордами і знищувала.. царину з пристрастю, властивою лише створінням, що не дбають про трапезний етикет (Добр., Тече річка.., 1961, 190).

2. у знач. ім. тра́пе́зна, ної, ж. Монастирська їдальня.

Наприкінці серпня в приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічуріна (Довж., І, 1958, 464);

Перші два роки в монастирі допомагала вона куховаркам на кухні, прибирала трапезну, мила підлоги в келіях (Донч., III, 1956, 164);

В монастирській трапезній на стіні картина страшного суду, де карають грішників (Загреб., Диво, 1968, 255);

// заст., також жарт., ірон. Їдальня взагалі.

3. у знач. ім. тра́пе́зна, ної, ж. Західна частина церкви; притвор.

Монотонно читав черговий чернець твори святих отців, і голос його лунав під склепінням трапезної (Тулуб, Людолови, І, 1957, 130).