трапезний

тра́пезний

-а, -е.

Прикм. до трапеза 1), 2). Трапезна пора.

|| Признач. для трапезування.

|| жарт., ірон. Якого дотримуються під час трапези.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапезний — тра́пе́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трапезний — ТРАПЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тра́пе́за 1, 2. Трапезна пора; // Признач. для трапезування. Вивітрили слова Хмельницького хміль з голів комісарів. В напруженій тиші виходили вони з трапезної палати (Н. Рибак); // жарт., ірон. Словник української мови у 20 томах
  3. трапезний — ТРАПЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тра́пе́за 1, 2. Трапезна пора; // Признач. для трапезування. Вивітрили слова Хмельницького хміль з голів комісарів. В напруженій тиші виходили вони з трапезної палати (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 601); // жарт., ірон. Словник української мови в 11 томах