1. Словник української мови в 11 томах

триклятущий

ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до трикля́тий.

Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Вишня, II, 1956, 45);

Нещодавно Яремчук подав заяву до партії.. І треба було, щоб саме тепер його зачепив отой триклятущий німецький осколок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триклятущий — трикляту́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. триклятущий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. триклятущий — ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до трикля́тий. Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. триклятущий — -а, -е, розм. Підсил. до триклятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. триклятущий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови