трикутничок

ТРИКУ́ТНИЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до трику́тник 1, 3.

Від батька регулярно надходили листи. На зім’ятих трикутничках стояли то номери польових пошт, то адреси тилових госпіталів (Збан., Переджнив’я, 1955, 93);

З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він, був схожий на Чехова (Донч., V, 1957, 227).

2. у знач. присл. трику́тничком, трику́тничками. У формі невеликого трикутника (трикутників).

Лажечников склав лист трикутничком і сховав у нагрудну кишеню (Перв., Дикий мед, 1963, 411);

Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі (Головко, II, 1957, 141).