1. Словник української мови в 11 томах

триногий

ТРИНО́ГИЙ, а, е. Який має три ноги, три ніжки (про предмети).

Триногий рояль, мов чорний казковий звір, одкрив широку пащу і скалив до світла білі здорові зуби (Коцюб., II, 1955, 87);

Простий селянський стіл, ослін, піл, два триногих стільці — ото й все умеблювання більш ніж скромної резиденції кошового (Добр., Очак. розмир, 1965, 263);

// Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною, скаліченою четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварин).

Несамовито знялася на диби скалічена тринога коняка, захропла, гепнула набік (Мирний, І, 1954, 358);

Іноді козенятко мчало швидше..; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Досв., Гюлле, 1961, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триногий — трино́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. триногий — ТРИНО́ГИЙ, а, е. Який має три ноги, три ніжки (про предмети). Триногий рояль, мов чорний казковий звір, одкрив широку пащу і скалив до світла білі здорові зуби (М. Словник української мови у 20 томах
  3. триногий — -а, -е. Який має три ноги, три ніжки (про предмети). || Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною, скаліченою четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови