1. Словник української мови в 11 томах

триножити

ТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив’язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг.

Щоб не втекла коняка, треба її треножити [триножити] (Сл. Гр.);

Всі троє коней мали пута на передніх ногах, а буланого ще й триножили татарським арканом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триножити — трино́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. триножити — (коня) путати, попутати, спутувати, спутати, поспутувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. триножити — ТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг. Щоб не втекла коняка, треба її треножити [триножити] (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. триножити — -жу, -жиш, недок., перех. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. триножити — ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С. Словник синонімів української мови
  6. триножити — Трино́жити, -но́жу, -жиш; трино́ж, трино́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)